Фото хлопців з тату


Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату



 

Випускний вечір

Організатор:

Шановні присутні! Шановні вчителі! Батьки! Гості! Ми зібрались сьогодні з нагоди особливого свята. На цьому святі зійшлися біль розлуки і світлі надії, сум прощання і радості зустрічі з майбутнім. Сьогодні у нас випускний вечір. Його головними учасниками є випускники 20…. року.

Ведучий:

Сьогодні музика лунає в школі

І тоне в квітах урочистий зал

В очах у кожного і радість і надія

В нас – випускний шкільний останній бал

Ведуча:

Вітаємо всіх на нашім святі

Воно і смутком й радістю дзвенить

Це свято зрілості і свято розтавання

І майбуття прекрасна світла мить

Ведучий:

Хай завжди буде літо і прощання,

Легенький смуток і веселий сміх,

Останні вечір і палкі бажання

Вітаєм, друзі, з святом вас усіх

Ведуча:

Мелодіє, птахом злітай

Серця молоді окриляй

Ми юність нашу сьогодні

Запрошуємо на їх останній шкільний бал

Організатор:

То ж запрошуємо до нашого шкільного гурту випускників 2009 року

(під музику входять випускники)

Організатор:

Дорогі випускники! Ось і настав цей радісний, веселий і водночас сумний день. Сьогодні ви прощаєтесь з рідною школою, затишними класними кімнатами, гомінкими шкільними коридорами, щирими друзями, із своїми мудрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є в світі святішого і дорожчого.

Сьогодні, перебуваючи на спільній дорозі, пам’ятайте, що вже взавтра перед вами постане відповідальний вибір, і кожен з вас повинен обрати власну стежину, можливо й нелегку. Тож зробіть цей вибір, мужньо і впевнено оберіть свою Долю і завжди пам’ятайте, що тільки сама людина є творцем власного щастя.

Тож розпочнемо цей останній шкільний урок. Зараз продзвонить дзвінок і почувши його, ввійдуть ваші вчителі.

(першокласниця дзвонить дзвінком)

Першокласниця:

Вже тепер не на урок

Я дзвоню у цей дзвінок

А ще раз вам нагадати

Як візьмете атестати

Школу щоб не забували

Вчителів, щоб не минали.

Організатор:

То ж запрошуємо самих дорогих і почесних гостей нашого свята – вчителів.

Дорогі вчителі!

Просимо Вас зайняти ваші почесні місця.

(під музику заходять вчителі і займають свої місця)

Організатор:

Вечір, присвячений врученню атестатів, оголошується відкритим.

(звучить гімн України)

Випускниця 1:

Як непомітно одинадцять літ минуло

Сьогодні вийдем за шкільний поріг

Позаду – безтурботне в нас дитинство

Попереду – життєвий шлях проліг

Випускниця 2:

У нашому житті вагома нині дата

І це сьогодні вже незаперечний факт:

Сьогодні, в вечір цей чарівний нам вручать

На зрілість перший власний атестат!

Організатор:

До нас на випускний вечір прийшли ті, хто протягом 11 років вів вас, дорогі випускники, шляхом знань, вчив долати труднощі та готував до життя. Кожен з присутніх готовий сказати вам найважливіші слова, дати поради, висловити найкращі побажання.

Але першим це право ми, звичайно надаємо тому, хто більше за всіх піклувався за вас, ніс за вас відповідальність перед народом, батьками, Україною всі ці 11 років та ще довго буде пильно стежити життєвими шляхами.

То ж надаємо слово директору школи ………………………………………………

(виступ директора)

Випускник 1:

О мить прекрасна, зупинись,

Годиннику не йди так швидко,

Бо зараз вручать атестат, –

І що ж тоді?

Прощай дитинство.

Організатор:

Ось і наступила ця прекрасна мить. Слово для зачинання наказу про випуск учнів 11 класу надається завучу школи ……………………………………………..

Прохання до батьків: коли вашому синові чи доньці вручатиметься атестат про освіту будь-ласка встаньте, адже в цьому документі є частина і вашої заслуги.

(вручення атестатів)

Організатор:

Атестат зрілості – так називається документ, який щойно одержали наші випускники. Ось і настала для них хвилююча мить вильоту із рідного гнізда. І саме в цей момент з напутнім словом у цей момент до них звертається голова сільської ради …………………………………………………………………

(виступ голови сільської ради)

Організатор:

Від імені батьків випускників слово має ……………………………………….

(виступ матері випускника)

Організатор:

Щороку на випускний вечір до стін рідної школи з’їжджаються, злітаються можна сказать, відкладаючи всі справи невідкладні, повсякденні турботи випускники різних поколінь. Всіх їх об’єднує одне – шкільні роки, шкільна дружба. І сьогодні ми запрошуємо сюди випускників 1967 року, які прийшли привітати наших випускників і висловити побажання працівникам школи.

(виходять випускники 1967 року і звертаються з словами і побажаннями до випускників і присутніх)

Випускниця 1:

Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Доросле починається життя

Нам атестати щойно всім вручили –

Путівку в невідоме майбуття.

Випускник 1:

Ще мить – і назавжди залишим школу,

Підемо усі в самостійне життя,

Та рідний поріг не забудем ніколи

До нього серця наші знов прилетять.

Випускниця 2:

Ми трішечки заздрим малечі шкільній,

В них стільки ще буде цікавих подій

Вони нас зібрались вітати неначе

Говорять, що істина в слові дитячім.

(виходять хлопчик і дівчинка)

Дівчинка:

Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!

А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.

Я - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.

Хлопчик:

І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.

Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.

Дівчинка:

І навіть не вітатися з учителями.

Хлопчик:

Маєте право вчитися далі, працювати.

Дівчинка:

Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.

Хлопчик:

Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка:

І носити спіднички бажаної довжини.

Хлопчик:

Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла...

Дівчинка:

Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:гордо нести звання учня рідної школи.

Організатор:

Сьогодні естафету від джентльменів 11 класу приймають джентльмени 1 класу.

(виходять 2 старші джентльмени  - учні 11 класу)

Джентльмен 1:

Добрий вечір пані та панове

Джентльмен 2:

Леді і джентльмени

Джентльмен 1:

Перед вами джентльмени 11 класу

Джентльмен 2:

Сьогодні ми зустрічаємось з вами востаннє

Джентльмен 1:

Ну звичайно ж востаннє, адже ми завтра підемо в життя (зітхає)

Джентльмен 2:

Джентльмен, веселіше. Будь оптимістом, ми ідемо в життя а не з життя (весело).

Джентльмен 1:

Невже не знайдеться когось, хто б продовжив нашу джентльменську справу?

(заходять 2 менші джентльмени – учні 1 класу)

Джентльмен 1:

Добрий вечір, випускники та випускниці!

Джентльмен 2:

Вчительки та вчителі.

Джентльмен 1:

Мами й татусі

Джентльмен 2:

Діди та бабусі

Джентльмен 1:

Досить, досить, ми не для цього сьогодні тут.

Джентльмен 2:

Ми готові прийняти естафету від наших випускників!

Джентльмен 1:

Джентльмени (обертаються до випускників) чи підходимо ми на вашу роль?

Джентльмен 2:

Ми обіцяємо, що будемо багато їсти, займатися спортом, вивчимо правила хорошого тону, навчимося ходити на дискотеки, гуляти з дівчатами, одне слово – будемо такими, як ви!

Джентльмен 1 (старший):

Я бачу, що ви – достойна для нас зміна.

Джентльмен 2 (старший):

Так сер. Я думаю, що плечі цих джентльменів достойні, щоб на них покласти атрибути

(підходять до малих джентльменів, перекладають на їх плечі атрибути – шарфи і тиснуть їм руки, відходять в сторону)

Джентльмен 1:

Дякуємо за довіру сер. Я думаю, що їм згодяться ось такі маленькі хустинки

Джентльмен 2:

А для чого їм хустинки? Що їм немає чим витирати носа?

Джентльмен 1:

Та що ви, сер. Це щоб було чим помахати рідним, коли будуть від’їжджати вчитись у великі міста.

(дарують хустинки, тиснуть руки і виходять)

Організатор:

Ще зовсім нещодавно наші випускники були дітьми, а сьогодні їм на зміну підростають їх братики й сестрички. Отож їм слово.

Брат випускниці:

Сюди прийшов я, друзі, зовсім не дарма.

Одна їдка проблема мій мозок обійма.

Моя сестричка нині школу закінчила,

І всі фінанси в свої руки захопила

Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

П’янкі парфуми і каблучка нова

Плакали наші гроші, які зібрали

Навіть мені нічого вже не перепало

Сестра випускника:

Сьогодні братик мій кінчає школу

А нас у тата й мами троє

Сестричка Маша, братик й я

Скажу, родина не мала

Усім нам раду треба дати

Грошей багато треба мати

Та вся увага зараз брату

Бо в самостійне він іде життя

Сестра випускниці 2:

Сьогодні в моїх мами й тата

Хвилююча й прекрасна дата

Моя сестричка йде в широкий

Світ дорослого життя

Хвилююсь нині дуже з ними й я

Отож прийшли її ми проводжати

Шкільна родина, я і мама з татом.

Сестра випускниці 3:

А моя сестра, ой братця!

Куди вже тій Мадонні браться

Одна лиш досконалість і краса.

І має талію таку лише оса.

Вона найкраща – бо моя!

Та перевершу , безумовно її я.

У мами буде досвід прехороший,

А татко наскладає більше грошей

Сестра випускника:

Не лише сестрички можуть бути гарні

Й зайві клопоти тут, друзі, марні.

Бо в мене брат, як Клод Ван Дам.

І знецінити його нікому я не дам!

І не дешево він мамі обійшовсь!

Брат випускника:

Подивлюсь на брата і тепер –

Буду й я галантний кавалер,

Приклад з тебе, брате, буду брати,

Щоб ще більше вміти й ще більше знати,

Щоб у великій вкраїнській сім’ї

Славились всюди Зубарці.

Сестра випускника 2:

І сьогодні ми вручаємо вам фотографію рідного дому, щоб ви ніколи не забували батьківської хати і завжди поверталися до рідного дому.

(Брати і сестри випускників вручають випускникам фотографії)

Брати і сестри випускників разом:

Щасливої вам дороги

Організатор:

Любі випускники! Сьогодні вас прийшла привітати королева наук. Отож їй слово.

Королева наук:

Дорогі мої друзі! Палають в небі зірочки – ліхтарики людської долі. Тепер далекою дорогою життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки ваша. Я хочу, щоб їх вогонь доброти розгорівся з новою силою і не згасав. Щоб завтра в країні самостійного життя, куди ви відпливаєте він осяяв ваш шлях і зігрівав ваші душі. Дозвольте подарувати вам ці палаючі ліхтарики вашої майбутньої долі з побажанням на майбутнє.

Десятикласниця 1:

Любі друзі! Сьогодні в час розлуки зі школою візьміть це слово у довгу, інколи тернисту і звивисту, натруджену, а часом і не зовсім збагненну для тебе дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли згасає віра у власні сили. Хай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, який вказує, як іти щоб не збочити, не оступитися!

А ще візьміть в дорогу життя, мої юні друзі, отчий дім, ніжну мамину колискову пісню, рідну солов’їну мову. Хай назавжди зостанеться з тобою наше мальовниче село. Пам’ятай: з нього починається Батьківщина. Люби та бережи її.

Десятикласник:

Друзі, а тепер сказати час кілька слів про кожного із вас. Пропонуємо вам послухати дружні шаржі про кожного із вас. Наперед просимо не ображатись. Адже все це тільки жарти.

Десятикласниця 2:

…………………………………………..

обдарована чудовою рисою –

Мріє стати вона в нас актрисою

Тож як будеш оскар брати

Не забудь про нас згадати

Бажаєм залишатися такою ж красивою,

І бути завжди щасливою

Десятикласниця 3:

…………………………………..

У сузір’ї гарно сяє

Ця зіронька наша

Серця хлопців покоряє

Бажаємо ніколи не сумувати

І про друзів не забувати

Десятикласниця 4:

……………………………………………………………

Висока, струнка ця брюнетка-дівчина

Спокійної вдачі й фігура спортивна

Їй би за збірну України у волейбол грати

Та біологом …………………….. наша мріє стати

Десятикласниця 1:

………………………………………………..

Струнка, граціозна, немов тополина

З моделлю зрівняється ……………………….

І в різних справах активіст

І до навчання має хист

І артистичні дані має

Вона усюди встигає

Десятикласниця 2:

………………………………………..

Наш любий ………………………..

Подобається всім дівчатам

Або стане Донжуаном або депутатом

Бажаємо, щоб як у депутата,

В майбутньому була трьохповерхова хата

Десятикласниця 3:

……………………………………………….

В очах смішинки бісики стрибають

Найкраща музика шкільного звук,

Завжди усміхнена, весела,

І радісна завжди, ……………………………

Десятикласниця 4:

…………………………………………………

Молода рухлива, і швидка, мов звук

І стрімка як злива

………………………………………………..

У футболі їй рівних немає

Про це в школі кожен знає

Десятикласниця 1:

……………………………………………..

Користуючись нагодою

Милуючись статечністю і вродою

Хочемо ……………….., щиро зізнатись

У тебе не можна не закохатись

Бажаємо щастя на твоїй дорозі

Хай біда не стрічає тебе на порозі

Десятикласниця 2:

……………………………………

Ну, а ……………………………...

В школі кожен знає:

На олімпіадах із нім мови –

Призові місця займає

Він і вдома помічник

І в навчанні трудівник

І найкращий, щирий друг

Жартівник і працелюб

Десятикласниця 3:

…………………………………….

Він до всього має хист –

І артист, і футболіст

І в навчанні устигає

І дівчат не обминає

Дівоче зітхання,

Предмет їхніх мрій –

Це, безумовно, …………………..

Організатор:

Дорогі випускники! Вас хочуть привітати ваші однокласниці, учениці, які вчилися з вами до дев’ятого класу. Надаємо їм слово.

(вітання від однокласниць)

Організатор:

Сьогодні, в цей хвилюючий день наші випускники прощаються зі своїми шкільними роками, з своїм щасливим дитинством.

Сценка «Дитинство»

(виходять дівчинка з хлопчиком з повітряними кулями)

Дівчинка:

Ви мене впізнали?

Здається так. Я – ваше дитинство. Сьогодні я покидаю вас.

Випускниця :

Не залишай, побудь ще мить

Дівчинка:

Я буду приходити у сни, а ви згадуйте мене.

А пам’ятаєш ………………….., як у першому класі ти плакав і не хотів іти в школу через те, що тебе не поставили танцювати з …………. на 8 березня.

А ти – …………………………, як ви з ………………………. міряли сніг і прийшли в клас мокрі по пояс, тоді вам добре влетіло від ………………………..

А ти – ………………………, пам’ятаєш, як у першому класі ти проводив уроки за …………………….., коли вона поїхала на семінар. І всі твої слухали тебе як справжнього вчителя.

А ти, ……………………., пам’ятаєш як маленьким дзвінкоголосим дівчатком ти дзвонила дзвіночком випускникам ……………… року на випускному вечорі.

Сьогодні я, ваше дитинство, покидаю вас. Прощавайте!

(хлопчик і дівчинка сходять)

Випускники всі разом:

Прощавай, наше дитинство!

Випускниця 1:

Випускники 20… року для прийняття клятви стояти струнко!

Випускниця 2:

Ми, випускники 20… року! У цю хвилину прощання із рідною школою, відчалюючи від берега Дитинства у незвідані світи, перед лицем своїх батьків, учителів, друзів, знайомих та близьких урочисто клянемось!

Випускники всі разом:

Клянемось!

Випускниця 1:

Прожити життя достойне людини, бути гідними синами і дочками своїх батьків, щоб ні смуток, ні біль, ні передчасна сивина не покрили наших душ і скронь.

І нехай доля закине нас за три дев’ять земель від рідної домівки, – теплий промінчик родинного вогнища буде гріти наші серця, не дадуть збочити з правильної дороги батьківські заповіти, а синівський обов’язок постійно буде нагадувати про наші невідплатні борги перед батьками.

І в цьому клянемось!

Випускники всі разом:

Клянемось!

Випускниця 2:

Сьогодні школа вручає путівку в життя і ми виходимо за її поріг з добрими знаннями, морально і фізично загартованими.

Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо керуватися в житті вашими уроками людяності і справедливості, з честю пронести звання учня, бути вірними синами і дочками свого народу, усі свої сили, знання і вміння віддати для добробуту і процвітання.

У цьому – клянемось!

Випускники всі разом:

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Випускниця 1:

І ще сьогодні ми, випускники 2009 року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.

Пам’ятка директору школи

1.   Директор правий.

2.  Директор завжди правий.

3.  Директор не спить - він відпочиває.

4.  Директор не їсть - він набирається сил.

5.  Директор не запізнюється - він затримується на діловій зустрічі.

6.  Директор не п'є - він дегустує.

7.  Директор не читає в робочий час газет та журналів - він збирає необхідну інформацію.

8. Директор не залицяється до молодих вчительок - він просто приділяє їм увагу.

9. Директор ніколи не припускається помилок - їх роблять підлеглі.

10.  До кабінету директора можна увійти зі  своїми ідеями, але не з чужими.

(випускник вручає пам’ятку)

Випускниця 2:

Пам'ятка завучу школи.

1.    Кожному вчителю видати номер на бірочці.

2. Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щітку.

3. В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з кодом, який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.

4.  Встановити пульт із червоною кнопкою, яка буде реагувати тільки на дотик вашого пальця.

5. Коли вчитель де б він не був, почує сигнал - кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатись про заміну.

6.  Запам'ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.

7.  Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шах» і «мат».

8. Бути уважним до прохання вчителів і вимог учнів.

(випускник вручає пам’ятку)

Випускниця 1:

Пам'ятка вчителю школи.

1. Бути спокійним і врівноваженим, життєрадісним і привітним.

2. Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок був не схожий на інший, щоб не було стандарту.

3. Виробляти красивий голос, не «бубніти» собі «під носа».

4.  Підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.

5.  Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю. 

6. Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема - учні допоможуть.

7.  Не приходити голодним на роботу, щоб потім не бігати коридорами школи з булочками в руках.

8.  Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.

9.  Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це шкідливо впливає на зір учня. 

10.  Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.

11.  Із - за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.

12.   Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас люблять і поважають.

(випускник вручає пам’ятку)

Випускниця 2:

Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все, що ви зробили для нас

Організатор:

Дорогі випускники! Як ви гадаєте, хто більше всіх хвилюється разом з вами на святі?

Безумовно, це ваші рідні, ваші тато та мама, це ваші дідусі і бабусі. Скільки сил, скільки здоров’я, ну звичайно і грошей, витратили вони, щоб ви, їхні діти, стояли ось зараз такі вишукані, красиві і такі гарні, то ж, дорогі випускники, пам’ятайте, що рідніших і ближчих людей не буває на світі, любіть, поважайте, шануйте їх, старайтесь завжди бути для них чуйними, уважними, турботливими, бо без них – ви нічого в світі не варті, особливо зараз, коли ви вирушаєте у самостійне життя, і вам конче потрібна їх підтримка, допомога. То ж зараз із вуст наших випускників звучать слова подяки своїм батькам.

Випускниця 3:

Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди помагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Випускниця 4:

Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Випускник 1:

Ми до батьків звернутись хочем знову

І привітати щиро від душі

Сказати тепле, ніжне, лагідне їм слово

Найкращі прочитати їм вірші.

Випускник 2:

Бо без батьків – чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла

Без батьківської строгості і жарту

Без нашого родинного гнізда.

Випускниця 1:

Вони всіх нас як пташенят зростили

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили

І крила для польоту нам дали.

Випускник 1:

І небо, і зірки для нас відкрили

Красу і силу дітям віддали

І що могли – для нас усе зробили

Спасибі, дорогі наші батьки.

Випускниця 2:

Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

Організатор:

А тепер, діти, до батьків своїх підійдіть

І до пояса рідним вклоніться,

Бо завжди так робити годиться

Бо хто вміє батька й матір шанувати

Тому в добрі і щасті вік вікувати

(випускники підходять до батьків і низенько їм вклоняються)

Організатор:

Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення.

Шановні матері! То ж дайте дітям ваше материнське благословення перед виходом їх у самостійне життя.

Мати випускника (з хлібом)

Благословляємо вас хлібом

Щоб лихо не зачепило

Благословляємо вас хлібом

На вдачу і на добре діло!

(батьки вручають випускникам хліб)

Мати випускника:

Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

Мати випускниці 1:

Сини і дочки наші, рідні діти,

Це зрілості прийшов нестримний час,

Ви самостійно вже почнете жити

У добрий час благословляєм вас

Мати випускниці 2:

Нехай же вас Господь благословляє

У світлу путь на добрії діла,

На вірну стежку завжди наставляє,

Щоб доля в вас щасливая була.

Мати випускниці  3:

Жива традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

(батьки стелять рушники перед випускниками)

Мати випускниці 4:

Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя лише дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

(випускники стають на рушники)

Мати випускника 2

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість на труд ми вас благословляємо

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

Мати випускниці  5:

Освячуєм вас, діти, зернами народу,

Це зерна жита – правди і добра

У зерен цих добрая основа

Від них ясніє голова.

(батьки обсівають зерном випускників)

Ведучий:

Дорогі випускники!

Ви молоді, здорові, духом сильні

І перед вами – тисячі доріг

Збудуйте щастя в Україні вільній,

Ви ж, мами, дайте їм в дорогу оберіг.

Ведуча:

Той рушник заквітчаний з півнями

Щоб їх від зла й біди оберігав

Давав наснагу і поїв піснями

До рідної світлиці повертав

Організатор:

Шановні матері. Ваші діти сьогодні йдуть у самостійне життя. То ж привітайте їх разом з батьками і за давнім українським звичаєм подаруйте їм на дорогу ці не пересічні амулети – вишиті рушники з оберегами, щоб оберігали їх від лиха і незгод.

(матері пов’язують дітям рушники, а випускники запрошують своїх мам на вальс)

Організатор:

З давніх-давен в нашого народу був гарний звичай – справляти обжинки. Сьогодні своєрідні обжинки і в нас з вами. Сьогодні ми пожинаємо плоди нашої спільної праці: батьків і вчителів. Цілих 11 років наші вчителі разом з батьками вчили, ростили і виховували наших випускників. Кого ми виростили і виховали разом з вами і які з нас вийдуть люди це покаже життя. Героям жнив, зазвичай, вручають обжинкові вінки. Такий вінок можна було б вручити кожному батькові і кожній матері випускника. Але найбільше на них заслужило подружжя, наймолодші діти яких закінчили школу.

То ж запрошуємо сюди подружжя: ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Сьогодні вам вручаються вінки з зелених колосків. Чому з зелених? Тому їх діти такі ж зелені, як оці колосочки.

(батькам вручаються обжинкові вінки)

Організатор:

Шана і дяка вам, дорогі батьки, що ви виростили і виховали своїх дітей, допомагали долати їм труднощі та незгоди, підтримували їх у важкі хвилини їхнього життя. Миру і злагоди вам у ваші сім’ї, хай діти приносять вам втіху і радість.

Хай діти ваші приносять вам тільки втіху і радість. Многі вам літа!

Організатор:

А зараз прощальна промова наших випускників до своїх. Я думаю, що їм є що сказати.

Випускниця 1:

Ось і настав той хвилюючий час, коли ми закінчуємо школу. Ми радіємо і в той же час сумуємо, прощаючись з вами, з вчителями і друзями. Ви залишитесь назавжди в нашій пам’яті. З почуттям глибокої вдячності, ми будемо згадувати свою рідну школу, наших духовних наставників.

Ви навчили нас не тільки основам наук, але й намагалися вчити нас доброті, справедливості й чесності. Від імені всіх випускників ми кажемо:

Випускники всі разом:

«Велике спасибі, дорогі вчителі, за ваш прекрасний благородний труд».

Випускниця 2:

Дорогі ви наші вчителі!

З вами нам було цікаво жити

Наш уклін вам, любі до землі

Й ці яскраві і прекрасні квіти

(випускники дарують вчителям квіти)

Випускник 1:

Директор – мати й батько в рідній школі,

Ми вдячність вам свою несем.

В житті не так, як в чистім полі,

Та ми вперед сміливо йдем.

Випускниця 3:

А вам альбом оцей вручаєм,

В нім фото і адреси є,

Ким станемо – ми ще не знаєм

Та мрія в кожного з нас є.

Випускниця 4:

І через 10 років може,

Ми знову в школі зберемось,

Тоді побачимо у час погожий,

Ким стали ми і що збулось.

(випускники дарують пам’ятки)

Організатор:

Ну а зараз прозвучить учительський вальс, на який випускники запросять своїх вчителів.

(випускники з вчителями танцюють вчительський вальс)

Випускник 2:

Незвідані шляхи чекають завтра нас

Та поки що хай музика лунає,

І всіх кружляє легкокрилий вальс!

У вальсі попливуть і небо, й зорі,

І весь навколишній прекрасний світ

Казкові звуки і вологі очі

Ми не забудем за багато літ!

Випускник 3:

Я вийду в світ, закрию двері школи,

Цю першу втрату я з тобою розділю

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку –

І стане менше смутку і жалю.

(випускники між собою танцюють шкільний вальс)

Ведуча:

Як пташки ви полетите

У сімнадцять безмежних літ

І сміливо усі полинете

У широкий безмежний світ.

Ведучий:

Хай же буде всім небо високе,

Ясне сонце і світла путь

Щастя, радість і світ широкий

Вже зустрінуть вас,

Тож летіть!

(випускники випускають шарики наповнені воднем, шарики летять)

Організатор:

Дорогі випускники! Можливо вже взавтра ви як ці птахи полинете у незвідані далі. Вилітаючи з стін рідної школи не забувайте, ви вчилися для того, щоб розум і серце віддавати людям, суспільству, що зростило вас. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі рідної школи і педагогічного колективу, які дали вам путівку в життя. То ж в добру путь, дорогі наші випускники!

Підходить до завершення наш святковий вечір і на прощання хочеться сказати нашим випускникам, що цей вечір перший і останній у вашому житті. Він єдиний і неповторний.

Тож усміхайтеся сьогодні, веселіться від душі, жміть один одному руки, говоріть хороші слова, загадуйте бажання, вони обов’язково збудуться, якщо ви повірите в них і будете трудитись.

То ж в добру путь наші випускники 20… року!

Вечір, присвячений врученню атестатів учням …………………….. школи оголошується закритим.

(звучить гімн України)

 

Автор: Садовнік Тамара Леонідівна, заступник директора з виховної роботи Косенівської ЗОШ І – ІІІ ст.

За матеріалами:


Источник: http://www.dnipro-ukr.com.ua/scenariy-22182.html



Фото хлопців з тату фото



Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Фото хлопців з тату

Похожие статьи: